Швейцарський сир: види та розмаїття смаків

04.02.2022 Автор METRO

Час читання - 5 хв.

Сир – не менш важлива візитівка цієї країни, аніж годинники, шоколад та банківська система. Ми навчимо вас орієнтуватися у різновидах швейцарських сирів.

Середньостатистичний швейцарець за рік їсть не менше 25 кілограмів цього продукту. Він є однією з основ раціону. Цікаво, що до XV століття у Швейцарії їли лише зернистий сир (творог). Проте суворі Альпи навчили фермерів винахідливості. Місцеві жителі створили їжу, яка не боялася транспортування та зберігалася тривалий час. Довгий час у раціоні швейцарців переважали саме молочні продукти. Доходило до того, що люди закусували жирний сир пісним – бо хліба не було. Так і зародилися перші різновиди сиру.

Головна класифікація швейцарських сирів пов'язана не зі складом продукту, бо 99% варять із коров'ячого молока. Решту готують із молока кіз чи овець. Їх розрізняють за зрілістю, консистенцією, смаковими характеристиками. Загальна кількість сортів, які готують на сироварнях цієї європейської країни, більше 450! Найчастіше назви дають сирам, відштовхуючись від назви місцевості, де їх виготовили. Можна сміливо купувати та насолоджуватися будь-яким із різновидів сиру – адже якість національного продукту охороняється спеціальним законодавством. Звичайно, перерахувати сотні назв швейцарських сирів ми не зможемо, але наведемо список популярних, які обирають і місцеві, і багаточисленні туристи, які приїжджають до Швейцарії у гастротури.

За твердістю сири Швейцарії поділяють на:

екстратверді;
тверді;
напівтверді;
напівм'які;
м'які.

Аромат деяких різновидів швейцарських сирів може здатися надмірно різким. Appenzeller, Tilisiter та багато інших сирів мають дуже насичений запах. Чим він яскравіший, тим більш витриманий сир. Деякі сири мають аромат не для чутливих носів – але вони такі смачні та пікантні, що ця особливість успішно компенсується. Приміром, відомий на весь світ грюйєр.

Швейцарський сир сорту Emmentaler – візитна картка сироварів країни

Ементаль – найбільш відомий серед швейцарських сирів та популярний у всьому світі. Його ознака – великі дірки, які утворюються через те, що молочнокислі бактерії виділяють вуглекислий газ. На вигляд та за смаком ементаль схожий на голландський маасдам. Ніжний, жовтий, із яскраво вираженим вершковим смаком. Назву утворено від річки Емме. Швейцарський сир Emmentaler Switzerland напівтвердий, визріває більше 2 місяців, відрізняється пікантним горіховим, злегка солодкуватим смаком. Ементаль розрізняють за терміном витримки. Класичний – м’який, витриманий 8 місяців, річної витримки та екстравитриманий. Традиційно його споживають як окрему страву, з темним хлібом, використовують для приготування страв, подають брусочками до вина та пива.

Твердий швейцарський сир типу Gruyеre

Грюйер – один із найбільш ароматних сирів твердих сортів. Смак грюйеру відрізняється горіховими акцентами, гостринкою, приємною вершковістю. Саме на основі цього типу сиру готують відому страву швейцарської кухні – фондю. Для неї велику кількість сиру плавлять на вогні, в сирну масу занурюють хліб, фрукти тощо. Грюйер також має кілька різновидів в залежності від строку витримки від 5 місяців до півтора року. Купуючи цей сир, прочитайте етикетку. Якщо виробник указав назву «печерний», це означає, що продукт проходив визрівання в горах, за традиційною альпійською технологією.

Твердий сир Appenzeller

Аппенцеллер – це пряний сир із коров'ячого молока, що виробляється в містечку Аппенцель у північно-східній частині Швейцарії. У процесі витримки сиру його опускають у трав'яний розсіл, іноді змішаний з вином або сидром, що допомагає урізноманітнити смак сиру та формує скоринку. Це один із найбільш старих сортів сиру у Швейцарії, його історія нараховує майже 700 років. Смак відрізняється яскравими нотами горіху та фруктів, найдовше аппенцеллер витримують 6 місяців.

Швейцарський сир різновиду раклет

Швейцарський напівтвердий сир з ніжною та маслянистою консистенцією, виготовлений з пастеризованого коров'ячого молока альпійських корів. Його традиційно їдять розплавленим – для цього використовують спеціальний пристрій, який нагріває один бік шматка сиру. Розм’якшений раклет намащують на хліб, або поливають ароматною вершковою масою готові страви. Раклет – традиційно вживають взимку, тому саме в цю пору року можна придбати в магазинах найширший асортимент цього сиру. Є варіанти з різними смаковими добавками, наприклад, з перцем або часником.

Граубюндерський гірський сир – ексклюзив із високогір’я

Сир виготовляється виключно з гірського молока з альпійських ферм, що розташовані на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Потім продукт перевозять в долину та витримують перед продажем до 9 місяців.

Шбрінц – швейцарський пармезан

Sbrinz – це дуже твердий та жирний сир. Витримується мінімум 18 місяців, повний смак сорту розвивається приблизно через 22 місяці зберігання. Є легенда, що Sbrinz – найстаріший європейський сир. Сир був вперше згаданий в 70 г н.е. Цей сир їдять із пастою, або подають шматочками до вина. Традиційно швейцарський спосіб сервірування – зі свіжим хлібом та оливковою олією.

Vacherin Mont d’Or – напівм’який сир

Виробляється з коров'ячого молока, як правило, у селах регіону. Зовні в сиру скоринка, всередині – вершкова ніжна м’якоть. Сир продається в спеціальних дерев'яних круглих ящиках. Його їдять у якості закуски, а також підігрівають та вмочують у сирну масу скоринки хліба. Також традиційно цей сир подають із молодою картоплею – розігрітим у духовці. Гурмани обожнюють поєднувати цей сир із білим вином, фруктами, горіхами.