Традиція діставати їжу паличками зародилася в Китаї. З Китаю ця традиція перекочувала в ближні країні: Японію, В’єтнам, Корею. За однією з версій палички стали використовувати як заміну виделки і ножа через вчення Конфуція. Згідно з китайською філософією ніж і виделка є символами насилля та війни, тож не мають бути поряд з їжею. Цікаво, що перші японські палички були схожі на дерев’яні щіпці.
Є у використанні паличок і більш практична версія. Китайці з давніх часів ставилися з особливим трепетом до процесу вживання їжі. Обід для жителів Піднебесної — справжній ритуал. Вони їдять повільно, насолоджуючись кожним шматком. Куйацзи — набагато більше, ніж просто столовий прибор. Місцеві жителі запевняють, що це деякий символ поважного ставлення до природи.
Паличками багато їжі не набереш за раз, тож це ще й корисно для травлення. Також вміле орудування тонкими приборами задіює багато життєво важливих точок на руках, поліпшує моторику і координацію. Їсти дерев’яними або пластиковими предметами дітей привчають змалечку.
Кожна з країн по своєму ставиться до виду й матеріалу виготовлення паличок. Перші палички виготовлялись з різних матеріалів. Археологи знаходять прибори з бронзи, срібла, слонової кістки. Сьогодні традиційно їх вирізають з бамбука, берези, або роблять з харчового пластику. В Кореї поширені металеві палички.
