Історія рецепта «Оселедець під шубою»: салат як символ часу

Якщо запитати, де винайшли салат «Шуба», більшість скажуть, що в Радянському Союзі. Але з цим можна посперечатися. У кулінарних книгах Норвегії та Германії, датованих 1851 року, можна знайти схожий рецепт салату з оселедцем. Навіть в англійців є свій варіант «шуби». Там використовували оселедець, картоплю, відварені яйця, буряк, мариновані огірки, терте зелене яблуко.

Проте, як запевняють гурмани, наша вітчизняна «Шуба» смачніша. І головний секрет смаку — майонез. Саме завдяки цьому соусу салат добре пропитується й чудово смакує як закуска.

Саме як варіант закуски він був вперше поданий на столах СРСР у 1960-х роках. Історики стверджують, що така традиція теж пішла з місцевих трактирів: готувати калорійні закуски з найбільш доступних інгредієнтів. Задачею було створити ситну й доступну страву для всіх.

Ще одна історія пов’язана з ім’ям заможного купця Анастаса Богомилова. У XIX столітті в одному з його трактирів кухар подав салат під політичною назвою Ш.У.Б.А., і склад цього салату був зовсім не випадковий. Як стверджують історики, кожний інгредієнт носив свою символіку, і салат подавався представникам пролетаріату:

• буряк — символ червоного прапора революції;
• картопля, морква і цибуля — як символ християн;
• оселедець — символ працівників;
• майонез — символ французької революції.

Так салат з оселедцем під шубою став символом єднання народу. І сьогодні залишається стравою, яка не підвладна часу. Класичний рецепт зберігає традицію вкривати філе оселедцю вареною картоплею, морквою, цибулею, буряком. І все це щедро поєднувати з майонезом. У сучасних інтерпретаціях часто можна зустріти «ліниву» версію: коли овочі загортаються у шматок оселедцю або по черзі нанизуються на шпажку. Проте, як не крути, чи оселедець під шубою, чи на шубі, — смак завжди повертає в дитинство.