Хумус в Ізраїлі не
просто люблять, а вважають невід’ємною частиною свого щоденного меню. Їдять
переважно у вигляді соусу до піти (хліб) або просто з цибулею. Складно знайти хоча
б одного ізраїльтянина, який не любить цю пасту. Він заміняє звичний нам
майонез і масло, а також слугує основою для бутербродів. Хумус подається як
окрема страва або як гарнір до м’яса. Саме слово «хумус» на івриті означає нут,
турецький горох. Тому якщо сказати «готувати хумус», це і буде означати, що
готувати нут.
У хумусіях (невеличкі
кафе, де подають страву) готують декілька видів:
- класичний холодний хумус;
-
гарячий хумус масабаха — класична паста, але в гарячому вигляді. Іноді
подають з гострим перцем;
-
фул — хумус із розвареною квасолею і спеціями. Подається теж теплим.
Майже кожна
хумусія має свої невеличкі секрети й особливості приготування. Наприклад, деякі
заклади подають окрему страву — хумус
басар. Це паста з додаванням обсмаженого фаршу зі спеціями. Також побратимом
вважається фалафель — хумус, підсмажений у фритюрі. Він подається у вигляді
невеличких кульок. Часто фалафель їдять із хумусом і пітою: як кажуть самі
мешканці Ізраїлю, це дуже смачно й ситно.
Хумус, приготований
за рецептом Абу Хасана, відомий у всьому світі. В його заклад приїжджають як
місцеві жителі, так і туристи. Також страва продається в магазинах у невеликих
ємностях 200–500 грамів. Це паста з відвареного нуту, з кунжутною пастою,
спеціями і часником. Проте, як говорять самі мешканці Ізраїлю, єдиного рецепту
немає досі. Головне, обрати для себе найсмачніше поєднання інгредієнтів. А от
щодо вживання є певні поради.
Їдять хумус
шматочками піти: її можна розламати руками або розрізати ножем. Далі шматочок
береться в руку і буквально обмокується, розмащується в хумусі по краю тарілки за
часовою стрілкою. І далі гіркою відправляється до рота. Також у страву додають
соління, салат, відварене яйце, спеції. Чудово підкреслює смак хумусу оливкова
олія, сік лимона, часник, зіра, в’ялені помідори.
