Коли з’явилася кава в світі — цікаві кавові історії

Час читання - 3 хв.

Мільярди людей на планеті розпочинають свій день із горнятка кави. Ми любимо цей напій за смак, аромат, здатність бадьорити, активізувати творчі здібності, надихати на плідний день.

Запросити на чашку кави — це означає висловити своє бажання спілкуватися, поділитися чимось важливим. За кавою починаються романтичні стосунки, кріпне дружба та налагоджуються робочі відносини. У багатьох країнах панують власні, унікальні традиції зі споживання кави. В Італії зранку п’ють винятково еспресо чи ристрето із келихом холодної води та свіжою випічкою, жодного капучино! Греки обожнюють холодну каву з льодом та молоком. Ну а в Ефіопії, яку офіційно вважають батьківщиною традиції споживання кави, варять солодку міцну каву та п’ють її обов’язково із… попкорном. Ще одне жорстке правило — кави варять багато, аби пригостити якомога більше друзів, родичів та знайомих. Хто вперше в світі вигадав засмажити зернятка, розмолоти їх та приготувати гіркий ароматний напій? Як кава з’явилася в Європі та на решті континентів? Запрошуємо вас дізнатися дещо цікаве про улюблений напій.

Початок — легенда про виникнення кави

Цікаво, що єдиної версії початку кавової історії немає. Історики єдині лише щодо одного факту — все почалося саме в Ефіопії. Одна з поширених легенд розповідає, що в IX столітті нашої ери пастухи помітили, що кози стають значно бадьорішими після поїдання ягід із кущів. Всередині цих ягід були, звісно, зернятка кави. Пастухи віднесли ягоди в місцевий монастир, де ченці скуштували їх і переконалися в ефекті, й опісля стали вживати відвар із цих ягід, аби не засинати під час тривалих нічних служб.

Встановлено також історичний факт — одне з африканських племен у цей самий час вже використовувало ягоди кави як дієвий енергетик. Та не думайте, що десять століть назад ефіопи варили каву у звичному для нас вигляді. До XIIІ століття тривав довгий шлях експериментів. Каву застосовували в медицині як лікарську рослину, замочували в холодній воді для кавових відварів, змішували потовчені зерна із жиром. Смажити і молоти зерна кави почали тільки в XIІI столітті. Можливо, це буде для вас відкриття, але чималий вплив на розповсюдження кави спричинив іслам. На Близькому Сході дізналися про чудовий ефект зерен, а оскільки релігія забороняла алкогольні напої, мусульмани почали вживати каву, аби збадьоритися. Пізніше напій навіть назвали «аравійським вином». Правда ж, нагадує назву одного із поширених сортів кави — арабіку?

За другою популярною легендою, каву відкрив людству шейх із Ємену Абд-аль-Кадир. Цьому діячу приписують декілька відомих цитат щодо властивостей напою з кавових зерен. До речі, саме з Ємену почалася світова популярність і поширення кавових бобів. До цієї країни їх привезли арабські торговці у XV столітті. Це сталося після того, як дерева навчилися культивувати, урожай продавали в країни Близького і Середнього Сходу. Майже 200 років Ємен був єдиним постачальником зерна на зовнішній ринок і тримав монополію. Лише згодом кавові плантації з'явилися в Азії та інших країнах.

Як кава з’явилася у Європі

Цікаво, що на Європейському континенті та у Північній Америці кава з’явилася лише у XVII столітті. Після того, як до Європи потрапили боби какао та чай. Дякувати за наші кавові ранки та посиденьки ми маємо венеційським купцям, які привезли перші зерна на континент 1615 року. Напій не одразу здобув широкої популярності. Церква, яка тоді мала величезний вплив у Європі, засудила каву, цілком серйозно проголосивши її «чорною кров’ю мусульман». Духовенство запевняло, що кава має згубний вплив на душі християн та шкідлива для здоров’я. Але згодом це мракобісся припинилося, і вже 1647 року у Венеції сталася знаменна для всіх кавоманів континенту подія — було відкрито першу в Європі кав’ярню. До речі, перші дві кав'ярні в світі відкрилися в Османській імперії 1554 року в Константинополі.

 

Як з’явилася кава в Європі і як до цього причетна Україна

Відень, столиця Австрії, сьогодні вважається кавовою столицею континенту. Розповсюдження кави Західною Європою почалося з Відня. 1683 року місто переживало жорстку облогу турецьких загарбників. На допомогу містянам прийшов загін на чолі з українським купцем, козаком Юрієм Кульчицьким. Розбивши військо турків, Кульчицький виявив кинуті ними 300 мішків із невідомими йому до цього ягодами. Спочатку купець прийняв їх за корм для коней, але потім зрозумів, для чого використовувалися зерна противником, і вирішив підзаробити на цьому. Це було доленосне рішення, адже завдяки йому запорізького козака Кульчицького вважають героєм Відня та взагалі людиною, яка «навчила Європу пити каву».

Він відкрив у столиці Австрії заклад, в якому подавали екзотичний напій. Уже в XVII столітті у місті з’явився пам’ятник Юрію Кульчицькому.

Ви здивуєтеся, але Австрія, попри любов до кави та дуже розвинену культуру її вжитку, не є сучасним світовим лідером зі споживання напою. Першість тримає Фінляндія, також до трійки лідерів входять Норвегія та Нідерланди.